Безладна кімната. Порожні пивні банки, порожні пляшки з-під вина, напівпорожній келих віскі… Дівчина неуважно встає і починає збиратися. Так починається _Твій_ ранок. Ледача і важко пробуджувана _Ти_. Смайлик — це _Я_, який наглядає за _Тобою_. Я жартую над _Тобою_, поки _Ти_ граєш на гітарі та випиваєш. Одного разу в місті _Ти_ проходиш повз _Подруги дитинства_, яка купує анемону, що мені подобалася, і _Ти_, згадавши про це, поспішаєш її придбати. _Подруга дитинства_ байливо виставляє анемону. Одного дня, через роки після моєї смерті, _Ти_ чуєш шум із шафи. Відкривши її, _Ти_ бачиш _Мій_ сад прямо перед _Собою_. _Мене_ і _Тебе_ переповнюють емоції. Виходячи з кімнати зі спогадами, картина анемони, яку _Ти_ намалювала, висить у _Твоїй_ новій кімнаті. Джерело **Annecy Film Festival**